«Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер визначення кола таких осіб розширено» – повідомляє Міловський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Президент України підписав закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст.35) Закон деталізує види насильства на фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Тож ми розберемося, що це означає та яка тепер існує відповідальність за вчинення такого насильства.

Що таке «домашнє насильство», згідно із законом?

Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

«Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять ще й  колишнього чоловіка/дружину, так звані «громадянські шлюби» (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі».

Що розуміти під економічним та психологічним насильством?

Під економічним насильством в законі значиться умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство, відповідно до закону, – це словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

«Дуже часто про психологічне насильство кажуть, що «це просто сварка», «це просто ревнощі» і «це нормально», але це ненормально. Те, що принижує честь та гідність особи, це і є насильство».

15) сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди

17) фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Доводити такі види насильства можна через свідків (сусідів, родичів) і викликаючи поліцію,

Чи можуть за це посадити у в’язницю?

Так.

«Якщо раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність, то тепер вводиться кримінальна відповідальність окремим законом, який теж вже підписав президент.

За кожен з видів насильства передбачена різна відповідальність.

Якщо узагальнити, покарання можуть бути такі: громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на термін до шести місяців, обмеження волі на термін до п’яти років або позбавлення волі на термін до двох років.

«Позбавлення волі – це за систематичне вчинення насильства, за насильство щодо дітей, особливо малолітніх».

Отже, криміналізація ще не діє, але решта вже має застосовуватись на практиці, згідно із новим законом.

Хтось же має врешті кудись подітися зі спільного житла?

Згідно із законом, існує вимога про збільшення кількості притулків для постраждалих від домашнього насильства. Загалом вони існують в кожному регіоні Україні, але в деяких випадках це – притулки на базі громадських організацій.

А дитина може поскаржитися на насильство?

Так, цілком.

«За 2017 рік в поліцію надійшло понад 120 тисяч звернень, які стосуються домашнього насильства, і 1,5 тисячі з них – від дітей»,

Щодо дітей – вони тепер вважаються жертвою насильства й у тому разі, якщо були присутні при таких сценах вдома.

До того ж, вчителі, медсестри, лікарі повинні будуть повідомляти в поліцію про підозри, що щодо дитини вчиняється насильство.

То виховання дитини ременем – це насильство?

Так, бо насильство – це те, що принижує честь та гідність людини, а побої – це приниження.

Дитина може звернутися до поліції із скаргами – і тоді з’ясовувати, чи є вона постраждалою, мають психологи.

«Якщо дитина маленька, то з нею має працювати психолог і визначати, чи дійсно до неї застосовується насильство, чи дитину б’ють або знущаються, чи той факт, що її змушують вчити математику, вона вважає насильством»,

Правозахисні організації планують стежити за виконанням норм закону та ініціювати зміни в законодавстві у разі потреби.

Роз’яснення надав головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Міловського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Бабанін.

 Якщо Ви вважаєте, що Ваші права було порушено, Ви завжди можете звернутись за юридичною допомогою до Міловського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за тел. (06465) 2-29-49, 099 460 93 68, чи на «гарячу» лінію системи 0800 213 103. Це безоплатно, оперативно та професійно.

Згідно з Законом, всі послуги юриста оплачує держава!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here