Про прикордонний режим і персональні дані

Повноваження Державної прикордонної служби щодо перевірки документів у громадян що перебувають у прикордонному районі.

До Міловського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся мешканець Міловського району з питанням: «Чи мають право прикордонники, що розташовані на дорозі біля с. Стрільцівка, Міловського району  збирати персональні данні осіб що проїздять, та заносити ці відомості до службової документації?

Відповідає юрист Міловського місцевого центру Юрій Водолазський: перш за все потрібно проаналізувати правові підстави розташування цілодобового контрольного пункту Державної прикордонної служби, на автошляху Н-26 Чугуїв – Мілове по близу с. Стрільцівка, Міловського району,  а саме постанову Кабінету Мінвстрів України   від 27 липня 1998 року №1147 «Про прикордонний режим», яким затверджено  «Перелік районів, у межах території яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони», та положення «Про прикордонний режим». У вищезазначеному Переліку вказано, що у Міловському районі, Луганської області можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Положення, документом, що посвідчує особу, є:

  • для громадян України – паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт;
  • службовий паспорт;
  • посвідчення особи моряка;
  • службове посвідчення, посвідчення водія  чи  інший  виданий державним органом документ, який  має  такі  обов’язкові  реквізити,  як  прізвище,  ім’я,  по батькові,  фотокартку,  підпис  відповідальної  посадової  особи, відбиток печатки або штампу установи,  яка видала  документ,  дату видачі.

Підпунктом 2 пункту 2 Положення визначено, що контрольований прикордонний район – це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря.

Підпунктом 3 пункту 2 Положення  прикордонна   смуга – це ділянка   місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж  державного  кордону  на  його
сухопутних ділянках, або уздовж берегів прикордонних річок, озер та
інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих
до  державного  кордону, але не може бути меншою від ширини смуги
місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до
лінії прикордонних інженерних споруджень.

Разом з тим, до прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця
масового відпочинку населення.

Пунктом 7 Положення передбачено що громадяни  України  в’їжджають  у  прикордонну смугу та контрольований  прикордонний  район,  перебувають,  проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують їх
особу.

Пунктом 10 Положення передбачено що особи  зазначені  у  пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів
Національної  поліції,  а  також  членів  громадських  формувань з
охорони  громадського  порядку  і  державного  кордону зобов’язані
пред’являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Державній прикордонній службі з  метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань,  виконання завдань, пов’язаних з боротьбою з організованою
злочинністю  та  незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і
контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної
прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени
громадських  формувань з охорони громадського порядку і державного
кордону  мають  право  відповідно до Законів України “Про Державну
прикордонну  службу  України”  та “Про дорожній рух”
у  разі  потреби  зупиняти  та оглядати транспортні засоби.

Зупинка транспортного засобу здійснюється уповноваженими особами Державної прикордонної служби, а також членами  громадських  формувань  з  охорони громадського порядку і державного  кордону із застосуванням диска з червоним
світлоповертачем  або  рукою. Водій  повинен зупинити  транспортний  засіб у місці, на яке йому буде вказано, з дотриманням  правил  зупинки, подати  для  перевірки  документи, що посвідчують особу водія і пасажирів,  та  реєстраційний  документ  на транспортний засіб.

Тобто, працівники Державної прикордонної служби мають право зупиняти та перевіряти документи, але разом з тим для перевірки документів необхідні законні та обґрунтовані підстави. Що до питання збору персональних даних то законом «Про захист персональних даних» визначено що  персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.

Отже коли працівники ДПС України зупиняють машину якою ви керуєте, записують її державний реєстраційний номер, потім записують прізвище ім’я по батькові, час та напрямок руху то це є нічим іншим як обробка персональних даних водія – тобто суб’єкту персональних даних.

Таким чином, запитувана у водія та інших осіб інформація є нічим іншим як персональними даними, на які поширюється дія закону «Про захист персональних даних». Відповідно до вимог частини 5, 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб’єкта персональних даних.

Тобто працівники ДПС України,  ознайомившись з вашими персональними даними під час перевірки документів, в разі службової необхідності провести обробку персональних даних (будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання), повинні вас повідомити про причини збору персональних даних, мету такого збору та отримати дозвіл – згоду суб’єкта персональних даних – добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Отримавши ваші персональні дані, володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов’язані забезпечити захист цих даних від випадкової втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних (ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних»).

Якщо Ви вважаєте, що Ваші права було порушено, Ви завжди можете звернутись за юридичною допомогою до Міловського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за тел. (06465) 2-29-49, 099 460 93 68, до Біловодського бюро (06466) 9-12-78, до Станично-Луганського бюро (06472) 2-14-54, чи на «гарячу» лінію системи 0800 213 103. Це безоплатно, оперативно та професійно. Згідно з Законом, всі послуги юриста оплачує держава!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here