Легалізація трудових відносин

Відділ  соціального  захисту  населення  виконавчого  комітету  Біловодської  селищної  ради  надає   роз’яснення:

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що  на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Необхідно розрізняти такі поняття, як прийняття на роботу з випробувальним терміном та стажування. Стажування проводиться до початку прийому на конкретну роботу, а випробування – в процесі роботи.

Якщо підприємство проводитиме стажування своїх працівників, то ліцензія на здійснення освітніх послуг йому не потрібна. Якщо ж воно проводитиме стажування осіб, які не працюють на цьому підприємстві, то йому необхідно отримати ліцензію на здійснення професійного навчання кадрів на виробництві.

Це стосується і випадків, коли перед прийомом на роботу спочатку пропонують пройти стажування.

Коли ж у період стажування особа виконує професійні роботи, то підприємство, організація, установа за ті роботи, що виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці, за нормами, розцінками, ставками (окладами), з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Слід знати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням законодавства про працю і ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст. 43 Конституції України і нормами міжнародного права.

Серед роботодавців також простежується практика наймання на роботу працівників з випробувальним терміном. При цьому не слід забувати, що випробувальний термін згідно чинного законодавства може бути застосований роботодавцем тільки після офіційного працевлаштування найманої особи. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Причому в період випробування на працівників також поширюється законодавство про працю.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт, і ці умови мають бути чітко прописані в договорі. За таким договором не платиться щомісячна зарплата, а винагорода за конкретно виконану роботу, тобто особа, що працює за договором отримує гроші в строки, встановлені

договором на підставі підписаних актів прийому – передачі наданих послуг (виконаних робіт). Якщо ці вимоги не будуть дотримані, то за рішенням суду

цивільно-правовий договір, або договір підряду може бути визнано трудовим договором.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» тут також багато цікавого.

Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.

Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян, а відсутність запису в трудовій книжці і зовсім позбавляє працівників пенсійного стажу. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що :

– вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці;

– не буде гарантованого розміру заробітної плати (зокрема розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплат, надбавок та інших заохочувальних виплат), доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції;

– не буде вихідну допомогу (середньомісячну зарплату) при звільненні працівника через скорочення штатів;

– не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника;

– не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку;

– не буде права на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною;

– при досягненні пенсійного віку не буде права на реальну трудову пенсію;

– не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці);

– не буде права на охорону праці;

– не буде права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та, як наслідок – на отримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань;

– працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу;

– відсутність офіційних доходів може бути підставою для відмови у  призначенні різного виду допомог та субсидій;

– фахівця можуть звільнити у будь – який момент, без виплати вихідної допомоги, а можливо, і без оплати за виконану роботу. Отримати належний під час звільнення розрахунок в переважній більшості випадків вкрай складно, факт перебування в трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити у суді з допомогою свідків.

Значно втрачають у виплатах, внаслідок отримання зарплат «в конвертах», майбутні мами, оскільки розмір допомоги з вагітності і пологів безпосередньо залежить від розміру офіційної зарплати.

Серед негативних наслідків «тіньової» зайнятості є і такі, що стосуються суспільної небезпеки, адже всі ми є споживачами послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їх висока якість. Нелегальна зайнятість сприяє поширенню захворювань, підвищенню рівня аварійності на дорогах, зростанню ризику виникнення нещасних випадків на виробництві, адже з офіційно неоформленим працівником не проводиться навчання з техніки безпеки, охорони праці, він не проходить вчасно, а то і взагалі, передбаченого нормативними документами періодичного медичного огляду.

Тому сьогодення вимагає, щоб питання легалізації зайнятості жителів району було в центрі соціального діалогу усіх сторін соціального партнерства.

З метою наведення порядку в сфері оплати праці були внесені докорінні зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю, з’явились  фінансові санкції.

Вищевказані фінансові штрафи – це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця. До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Відтепер, юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть ще й фінансову відповідальність у таких розмірах:

30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це  на  сьогодні  4173 х 30 = 125190 грн,  за наступні порушення:

  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
  • виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це  сьогодні 4172х10=41730 грн, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, надурочну роботу та інші питання оплати праці);

3 мінімальні зарплати, – це 4173 х 3 = 12519 грн,  за такі види порушень:

  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць;
  • виплата їх не в повному обсязі.

10 мінімальних зарплат, за кожного працівника,  за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами Укpaïни «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

1 мінімальна зарплата, це  4173 грн,  за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству  сьогодні  загрожує штраф – 12519 грн.

А якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення  сьогодні  коштуватиме підприємству  4173 грн.

Штрафи накладаються на підставі винесених постанов в ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here