Колективний догорів як інструмент легітимності.

Не зважаючи на відсутність юридичної відповідальності за не укладення колективного договору, законодавством передбачено ряд випадків, коли ті чи інші умови можуть бути встановлені лише колективним договором або колективним договором як одним із можливих варіантів оформлення таких умов. З огляду на значну кількість таких випадків  перерахую лише ті, які є найбільш поширеними у практиці:

  • колективним договором можна встановити на підприємстві іншу, ніж тарифну, систему оплати праці,  (ст. 96 КЗпП України, ст. 6 ЗУ “Про оплату праці”). Якщо ж на підприємстві діє тарифна система оплати праці, передбачена законодавством за замовчуванням, колективним договором потрібно встановити міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці;
  • розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (ст. 105 Кодексу законів про працю України);
  • розмір підвищення оплати роботи у нічний час встановлюється колективним договором (ст. 108 Кодексу законів про працю України);
  • колективним договором може бути встановлений підсумований облік робочого часу,що може бути необхідним на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу;
  • колективним договором можна встановити гарантії і компенсації при службових відрядженняху межах України та за кордон – розмір добових, ліміти компенсацій за проїзд та проживання;
  • тривалість додаткової щорічної відпустки для працівників з ненормованим робочим днем може бути встановлена  положеннями колективного договору в межах 7 днів разом з переліком посад/робіт/професій з ненормованим робочим днем (п. 2 ст. 8 ЗУ “Про відпустки”);​
  • тільки колективним договором можуть бути встановлені  умови, на яких працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів у разі  роз’їзного характеру роботи(ч. 2 ст. 7 ЗУ “Про охорону праці”);
  • на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням, працівникам необхідно видавати спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, мийні та знешкоджувальні засоби. Перелік таких робіт, як виконуються працівниками підприємства, норм видачі таких засобів, а також умов, на яких працівникам компенсуються витрати на такі засоби у випадку, коли працівник придбав їх за власні кошти, можна встановити лише у колективному договорі (ст. 8 ЗУ “Про охорону праці”).

Якщо хоч один з наведених випадків стосується підприємства, укладення колективного договору дозволить уникнути притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю, передбаченої ст. 265 КЗпП України та ст. 41 КУпАП. Окрім того, стандартний колективний договір можна доповнити індивідуальними положеннями, зумовленими специфікою діяльності підприємства, тим самим додавши таким особливостям легітимності.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here