Газета «Вісті Біловодщини» визнана гендернонайчутливішим гіперлокальним друкованим ЗМІ Луганщини

Із червня 2019 року в Україні почав діяти новий «Український правопис». Від цього моменту рекомендовано застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя. Однією з новацій правопису є вживання фемінітивів. Наразі також активно впроваджується і розвивається напрямок гендерної чутливості, зокрема і у ЗМІ.
Так, упродовж 17-18 лютого вперше було проведено гендерний моніторинг гіперлокальних медіа Луганській області. Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувся в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Було проаналізовано 100 новин чотирьох інтернет-видань («Попасна.City», «6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска», «Сватове.Сity», «Троїцьке.Сіty») та 113 матеріалів у 5 друкованих медіа («Вісті Біловодщини», «Вісті Марківщини», «Новини Сватівщини», «Рубіжанські новини» і «Телегазета»).
Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику.
За результатами оцінювання в друкованих ЗМІ лідерство за кількістю експерток та вживанню фемінітивів належить газеті «Вісті Біловодщини» (60% та 67% відповідно). А отже, гендернонайчутливішим гіперлокальним друкованим ЗМІ Луганщини визнана газета «Вісті Біловодщини» (53%).
Зауважимо, що фемінітиви властиві українській мові як системі, їх уживання закономірне. Раніше фемінітивів не було, бо їх просто не вживали. Цим словам не було чого позначати, точніше — кого позначати. «Жіночою сферою» були дім, сім’я, церква. Жінок не було в публічному просторі, вони не керували редакціями газет, не писали статей, не робили відкриттів (за деякими винятками). Тому фемінітиви не були затребувані. Зараз світ змінюється, жінки здобувають дедалі більше прав, стають редакторками, журналістками, дослідницями, офіцерками, професорками. І мова, як жива система, також змінюється під плином часу.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here