Техніка безпеки під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання

Техніка безпеки під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва

Із початком весни в сільськогосподарському секторі активізуються виробничі процеси, які характеризуються інтенсивним використанням спеціальної техніки і різноманітних механізмів. З огляду на це велику частину травмонебезпечних робіт займає діагностика, обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки. Тому буде корисним нагадати керівникам підприємств та працівникам про безпечні методи роботи під час ремонту сільськогосподарської техніки.

Кожен ремонт техніки завжди починається з діагностики неполадок. При цьому потрібно виконувати  певні правила.

Перед діагностуванням машина (або транспортний засіб) повинна бути надійно загальмована й закріплена на посту діагностування від самовільного руху. Під час діагностування агрегатів з навісними, напівнавісними і причіпними машинами та робочими органами їх необхідно від’єднати від машини або опустити раму і робочі органи на спеціальні підкладки.  Під’єднувати діагностичні прилади до машини, а також здійснювати діагностичні операції, що не потребують її роботи, необхідно тільки при непрацюючому двигуні. Двигун машини для діагностування повинен запускатися тільки після вимкнення або переведення в нейтральне положення важелів управління робочими органами машин важелі КПП ВВП гідросистеми тощо. Під час робіт, пов’язаних із провертанням колінчастого й карданного валів, необхідно додатково перевірити вимикання запалювання, подачу палива, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, звільнити важіль ручного гальма. Після виконання необхідних робіт слід увімкнути ручне гальмо і знову ввімкнути нижню передачу. Перед зняттям двигуна коробки передач заднього моста радіатора паливного баку та інших агрегатів і деталей, зв`язаних із системами охолодження, змащування та живлення двигуна, необхідно попередньо злити маслоохолоджувальну рідину і паливо в спеціальні резервуари, не допускаючи їх проливання. Під час випробовування форсунок паливної апаратури необхідно вжити заходів щодо запобігання можливому попаданню розпиленого палива на шкіру рук і в зону дихання працівників, які здійснюють діагностику. Діагностичні роботи великогабаритних машин, комбайнів, тракторів тощо, під час виконання яких тракторист і майстер-наладчик перебувають поза полем зору один одного, повинні проводитися за участю третього працівника, який бачить тракториста й майстра-наладчика та передає команди між ними. Під час діагностування машин не дозволяється перебування на посту діагностики осіб, які не беруть безпосередньої участі в процесі діагностування. 

За діагностикою йдуть складально-розбиральні та слюсарні роботи, під час яких потрібно виконувати наведені нижче вимоги.

Машини перед ремонтом повинні бути очищені від бруду технологічного продукту, вимиті й висушені, а паливо, масло, охолоджувальні і технічні рідини – злиті. 

Розбирання і складання машин, агрегатів і вузлів виконують на спеціально відведених для цього майданчиках або місцях із використанням засобів механізації підіймально-транспортних механізмів відповідної вантажопідйомності і підставок достатньої міцності. Під час обслуговування машин на підйомнику, гідравлічному, електромеханічному механізмі або пульті його управління повинна бути вивішена табличка з написом: «Не чіпати – під машиною працюють люди». Під час ремонту й обслуговування машин із високим розміщенням вузлів і деталей працівники повинні бути забезпечені драбинами-стрем’янками із шириною сходинок не менше 150 мм. Застосовувати приставні драбини не дозволяється. Від’єднані нестійкі або довгомірні складові частини машин розміщуються на спеціальних підставках чи стелажах. Роботи під піднятим кузовом машини необхідно виконувати тільки при фіксуванні його упором. Зняття та установку підпружинених деталей виконують спеціальними знімачами, які виключають викид підпружинених деталей. Запресовування і випресовування втулок підшипників та інших деталей з натягом виконують за допомогою спеціальних пристроїв – пресів або молотків із мідними бойками. Для перевірки збігу отворів повинні використовуватися спеціальні оправки. Перевіряти збіг отворів пальцями не дозволяється.

У процесі ремонту машини повинні перевірятись та при виявленні несправностей відновлюватись вузли й деталі, що впливають на безпеку праці, а саме:

– каркаси й панелі кабін, їх ущільнювачі;

– контрольно-вимірювальні й освітлювальні прилади;

– система гальм;

– світлова та звукова сигналізація;

– блокування запуску двигуна з увімкненою передачею;

– захисні огородження, захисні кожухи небезпечних місць;

– вентиляція та кондиціювання;

– видаляються масляно-грязеві плівки з внутрішніх панелей кабін.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує працівникам і роботодавцям, що виконання правил безпеки зводить до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків на виробництві.

Завідувач сектору-страховий експерт з охорони праці Ковальов С.О.

З нагоди Дня охоронипраці в України

ЗВЕРНЕННЯ

Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2018 році заходів з нагоди Дня охоронипраці в Україні

 до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів массової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій.

 Щороку у Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 в Україні відзначають День охорони праці.

Цього року гасло Всесвітнього дня охорони праці – «Захищене і здорове покоління» збігається із завданнями й метою Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею, який відзначають 12 червня.

У 2017 році Уряд України у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна» визначив показники для досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни. Одна із цілей – гідна праця та економічне зростання – спрямована на забезпечення гідних і безпечних умов праці для всіх працівників.

 ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Для досягнення поставлених цілей в інтересах молодого покоління працівників потрібен узгоджений комплексний підхід до викорінення дитячої праці та популяризації культури безпеки і гігієни праці.

За даними Міжнародної організації праці, у світі 541 мільйон молодих працівників віком 15–24 років, зокрема 37 мільйонів дітей, працюють у шкідливих умовах. А це понад 15% робочої сили. Серед молоді рівень травматизму на роботі на 40% вищий, ніж серед працівників старше 24 років.

В Україні працює майже кожен третій віком від 15 до 24 років, що становить понад 1 мільйон наших громадян. Ураховуючи, що в країні триває активна фаза всебічного реформування економіки, наше завдання – зберегти молоде покоління як безцінний потенціал для майбутнього становлення ефективної і сильної держави. Реформи освіти та охорони здоров’я, децентралізація влади, розв’язання економічних проблем мають забезпечити гідні умови праці для молодих працівників.

Особливу роль у цьому процесі відведено школам і закладам вищої освіти – саме тут з дітьми і молоддю мають проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та навчання, спрямовані на формування культури охорони праці майбутніх працівників.

Правове поле та умови виробництва повинні розвиватися насамперед з урахуванням інтересів молоді, забезпечуючи захист від небезпек і збереження здоров’я майбутнього трудового потенціалу країни.

В Україні інтереси молодих працівників до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства (не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років, установлено скорочений робочий тиждень, заборонено працювати вночі та в позаурочний час тощо). Але відповідного захисту потребує і молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатнього досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості.

Загалом недобросовісні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов’язує їх нести юридичну відповідальність за неповнолітніх.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованої Україною (Закон від 05.10.2000 № 2022-III), кожна держава має терміново вживати відповідних заходів.

За результатами державного нагляду, спрямованого на запобігання економічній експлуатації молоді, зокрема дітей, виконанню робіт, небезпечних для їхнього життя і здоров’я, установлено, що 65% перевірених підприємств, де використовують працю неповнолітніх, порушують права дітей.

Найбільше дитячу працю використовують у сфері послуг (58%), промисловості (20%), сільському господарстві (22%). Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є низькі вимоги до якості робочої сили, значні потреби у використанні ручної праці, необізнаність дітей зі своїми правами (оплата праці, відпочинок тощо).

Зазвичай молоді працівники не повідомляють про випадки порушення щодо них законодавства про працю та охорону праці, оскільки не бачать альтернативи і тому зацікавлені у збереженні своїх робочих місць.

Отже, потрібно діяти на випередження – за активної участі представників профспілок і громадськості проводити серед молоді та роботодавців інформаційно-консультативну та навчальну роботу щодо підвищення правової обізнаності.

Одним із суспільно значущих проектів, спрямованих на популяризацію серед молодого покоління культури безпеки праці, є щорічний Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей», який проходить за сприяння Державної служби України з питань праці. За результатами минулого року в конкурсі взяли участь понад 250 тисяч дітей, які разом з їхніми батьками і вчителями були залучені до процесу формування відповідального ставлення до безпеки праці.

Тільки спільними зусиллями і завдяки комплексному підходу можна забезпечити організацію належних умов праці молодих працівників, що сприятиме зменшенню випадків виїзду працездатної молоді в інші країни з метою пошуку гідної роботи.

Збереження здоров’я молодого покоління позитивно впливатиме на розвиток національної економіки. Відомо, що витрати, які несе держава через виробничі травми та професійні захворювання молоді, у майбутньому стають значно більшими, ніж стосовно дорослих працівників. Адже виробнича травма, яку молода людина отримує на початку свого трудового життя, може призвести до довгострокових порушень її здоров’я, через що вона не зможе бути активним членом суспільства та не скористається набутими під час навчання знаннями.

Доволі часто молоді працівники приймають не досить обдумані рішення, пов’язані з ризиками, та не усвідомлюють, що їхня необачність на роботі може спричинити небезпеку не тільки для їхнього життя, але й для життя і здоров’я тих, хто їх оточує.

Закликаємо всі зацікавлені сторони сприяти організації гідних і безпечних умов праці для молодих працівників, долучатися до роботи з формування культури безпеки та гігієни праці.

Біловодське відділення управління виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування України  у Луганській області.