Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля – стрілянина у Політехнічній школі Монреаля 06 грудня1989 року, під час якої злочинець Марк Лепін розстріляв 14 студенок лише за те, що «вони були феміністками» та поранив 13 інших.
З початком «тихої революції» у Квебеку у 1960-х роках жінки почали відігравати значимішу роль у житті суспільства. Велику роль у заохоченні жінок займатися нетрадиційними для них професіями відігравав рух фемінізму.
У 1970-х та 1980-х роках багато жінок вступало у технічні ВУЗи Монреалю та Канади. Система заохочень для жінок у коледжах та університетах викликала незадоволення у незначної частини чоловіків, які вважали такі заходи дискримінаційними.
Саме до цієї категорії незадоволених належав 25-річний Марк Лепін, який звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах та неможливості потрапити до Політехнічної школи Монреалю.
Обставини злочину, який скоїв Лепін та мотиви, які він пояснив у передсмертному листі викликали жваве обговорення в канадському суспільстві, а саме загострили увагу на проблемі насильства проти жінок. У Монреалі та декількох інших містах Канади були споруджені меморіали жертвам трагедії. Щорічно, 06 грудня відмічається «Національний день запобігання насильства проти жінок», у багатьох навчальних закладах Канади проходять щорічні конференції та поминальні заходи. На будівлі Політехнічної школи була встановлена пам’ятна дошка.
Після подій у Монреалі, у 1995 році був прийнятий новий закон, який ввів жорсткіші правила щодо купівлі та розповсюдження вогнепальної зброї.
Розстріл жінок у Монреалі мав великий резонанс у канадському суспільстві: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок.
Насильство щодо жінок та дівчат – одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі. Кожна третя жінка (33%) протягом життя зазнала фізичного та/або сексуального насильства. Це приголомшливий показник. Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН) є глобальною проблемою, яка існує у всіх країнах у тих чи інших формах, включно з сексуальним насильством, домашнім насильством та торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.
Ґендерно зумовлене насильство спричиняє як безпосередні, так і довгострокові наслідки для фізичного, психічного та сексуального здоров’я жінок та дівчат, і зрештою впливає на їхнє благополуччя, стаючи на заваді повноцінній участі в житті суспільства.
Ґендерно зумовлене насильство не лише спричиняє біль та страждання, але й руйнує родини, погіршує ефективність праці, послаблює конкурентоздатність країни та сповільнює її розвиток.
